Ще
в дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову
звуків у дітей. Діти зі звуковими порушеннями, коли усвідомлюють свій недолік,
стають мовчазні, сором'язливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Дуже важливо своєчасно виявити порушення мовлення і звернутися за допомогою до логопеда. Правильна та своєчасна
організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення,
підвищення успішності дітей.
Грубі
порушення мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період з 4 тижнів до
4 місяців.
Фактори,
що сприяють виникненню мовленнєвих порушень:
-
Токсикоз при вагітності.
-
Вірусні захворювання.
-
Ендокринні захворювання.
-
Травми, несумісність крові по резус-фактору.
-
Родова травма, асфіксія.
-
Захворювання в перші роки життя.
-
Спадкоємні фактори.
-
Несприятливі соціально-побутові умови.
-
Травми черепа, де є струс мозку.
Причини мовленнєвих порушень у дітей:
1. Батьки мало розмовляють з дітьми. (Розмовляти
потрібно коли дитина знаходиться ще в утробі матері. Коли дитина народилась
потрібно читати казки, вірші, чистомовки, скоромовки, показувати малюнки.)
2.
Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. (Анатомо-фізіологічні
дефекти: неправильна форма щелепи, зубів, коротка під'язикова складка, язик не
достатньо піднімається вгору і не вимовляє звук (Р), неправильний прикус.)
3.
Зниження слуху. (Батькам необхідно оберігати слух дітей від сильних звукових
впливів, голосно не включати телевізор, магнітофон.) Вчасно звертатись до
сурдолога.
4.
Наслідують батьків, які неправильно говорять. Мовлення батьків у розмові з
дитиною повинно бути правильним, виразним, точним, не повторювати за дитиною
спотворені звуки.
5.
Неправильна мова оточуючих.
6.
Двомовність у сім'ї (білінгвізм).
7.
Розлад нервової системи дитини ( тривожність, замкнутість, невпевненість у
власних силах, дратівливість, дитячі страхи.)8.
Психічні травми.